Які з колишніх республік Спілки зуміли зберегти свій автопром?
Автомобільна промисловість – це, мабуть, одна з найбільш постраждалих від розвалу СРСР галузей народного господарства. Майже всі заводи пов'язані міжреспубліканської кооперацією. Зі кончиною союзу всі ці напрацьовані десятиліттями зв'язки, впали і заводи почали закриватися і розорятися.
Про якість радянських автомобілів у цій статті не говоритимемо – це зовсім інша історія. Нехай воно й було досить середньої якості, але потреби країни радянський автопром здебільшого задовольняв.
Першою серед автомобілебудівників стояла Російська Федерація (РРФСР). Основні автопідприємства розташовувалися тут: Москва – ЗіЛ, АЗЛК, Горький (Нижній Новгород) – ГАЗ, Набережні Човни – КамАЗ та «Ока», Ульяновськ – УАЗ, Міас – «Урал», Іжевськ – «Іж-Москвич». Крім них було ще понад десяток автоскладальних підприємств, де з комплектуючих робили вже спеціалізовану техніку.
З розвалом СРСР абсолютно всі автозаводи пережили серйозну економічну кризу. Багато хто після нього так і не зміг піднятися – ЗіЛ і АЗЛК помирали довго і болісно.
На російський ринок зайшли західноєвропейські, американські, японські, а пізніше корейські і навіть китайські автовиробники. Автомобілі почали збирати у Калінінграді та Владивостоку, але все це іноземні марки. Свого, споконвічно поточного, останнім часом залишилося вкрай мало.
Україна зуміла відстояти лише крихітну частину колись могутнього автопрому. Сьогодні вже багато хто забув, що у Львові випускали чудові автобуси ЛаЗ, у Запоріжжі – «Запорожці», у Луцьку — ЛуАЗи, маленькі, але дуже тяжкі позашляховики, у Кременчуці – могутні тягачі КрАЗ.
Сьогодні від цього різноманіття залишився лише Кременчук. Але чи можна назвати повноцінним виробництво кількох сотень вантажівок? У найкращі роки з КрАЗ зі свого конвеєра випускав кілька десятків тисяч машин.
Білорусь залишилася при своїх – МАЗи та особливо БелАЗи змогли після розпаду Радянського Союзу завоювати і світовий ринок. Великовантажні кар'єрні самоскиди білоруського виробництва за рахунок власної ціни змогли потіснити навіть американський Caterpillar. Такого навіть у радянські роки не було.
У Латвії випускали чудові мікроавтобуси на заводі РАФ, але його знищили в перші роки незалежності. Разом із ризьким заводом на дно пішов і Єреванський автозавод, який працював на комплектуючих із Риги. Тут багато років випускався дуже затребуваний легкий автофургон.
Якоїсь миті в Єревані хотіли випускати автомобілі ВАЗ, але ці плани так і залишилися планами.
Зі кончиною СРСР закінчилася і історія рузинського автомобіля «Колхіда». Робили його на базі ЗІЛу. Машина мала купу недоробок та недоліків, але щороку модель удосконалювалася, а якість зборки покращувалась.
Щоправда, нещодавно з'явилася інформація, що у Грузії почнуть збирати поточну «ГАЗель». Але це не точно!
А ось Узбекистан навпаки в роки незалежності обзавівся своєю автомобільною промисловістю – тут одразу на трьох заводах почали випускати спочатку корейські Daewoo, а потім і американські Chevrolet. Причому модельний ряд дуже широкий від крихт Matiz до багатотонних вантажівок. У ринок ці машини не експортується, але всіх своїх сусідів Узбекистан успішно забезпечує цими автомобілями.
Подейкують, що Китай дуже зацікавлений у розміщенні виробництва своїх автомобілів у Казахстані. Можливо, незабаром ще одна колишня радянська республіка стане серед викруткових збирачів автовиробників.