Хмари над Renault
Схоже, на Renault насувається ідеальний шторм і на компанію чекають нелегкі роки. В одній точці збіглися всі можливі кризи — від фінансової до технологічної та управлінської, порушується питання про виживання концерну. Знову з'явилися забуті за десятиліття слова — збитки, скорочення, закриття заводів. Можливо, нас особливо не хвилювала б доля французького виробника, але він є головним акціонером АВТОВАЗА і має власні локалізовані виробництва у нас у країні. Загальні проблеми компанії можуть серйозно позначитися на нашому автомобільному ринку.
Для початку, які новини від Renault вказують на складну ситуацію. Перше і найважливіше, це фінансові підсумки минулого року, коли вперше за десять років було оголошено чистий збиток у 141 млн євро ($153,1 млн) порівняно із зафіксованим роком раніше прибутком на рівні 3,30 млрд євро. За рік виторг компанії скоротився на 3,3%. Виплати дивідендів акціонерам тому зменшилися втричі проти роком раніше. Не довго думаючи міжнародне рейтингове агентство Moody's знизило довгострокові рейтинги групи Renault з Ваа3 до Ва1 («сміттєвого») зі стабільним прогнозом, що компанія не зможе відновити рівень операційної маржі в середньостроковій перспективі.
Для виживання компанії доведеться серйозно затягнути пояси та скоротити витрати на два мільярди євро протягом трьох років. Ситуацію посилює впровадження нових європейських стандартів проти забруднення, яких компанія не встигла повністю адаптуватися.
Двадцятий рік почався із загального падіння автомобільного ринку в Європі на 7,5%. З метою боротьби з глобальним потеплінням автовиробники змушені дотримуватись максимального обсягу викиду діоксиду вуглецю на рівні 95 грамів на кілометр, інакше на них накладається величезний штраф. Плюс до цього з 1 січня було збільшено оподаткування автомобілів за прикладом Франції, яка ввела різке збільшення штрафу на автомобілі, що найбільш забруднюють довкілля. Загалом січень 2020 року для групи Renault (Alpine, Dacia, Lada) став гіршим на 16,3%. Dacia при цьому впала на 31,4%, а частка виробника автомобілів знизилася до 2,7% порівняно з аналогічним періодом 2019 року. Адже румунський бренд є основним гравцем для Renault на європейському автомобільному ринку, що приносить основний прибуток.
На порядку денному постало питання про скорочення виробництв та закриття заводів. Останнє подібне рішення в Renault датується 1997 роком з дільницею у Вілворді (Бельгія), тоді це торкнулося 3100 бельгійських співробітників. Насамперед це може стосуватися ліній з мінімальним завантаженням. Наприклад, Nissan у Барселоні (Іспанія), де його коефіцієнт використання ледве перевищував 30% у 2019 році. Для прикладу Румунський завод Dacia в Пітешті використовує потужності на 99%. При цьому, за планами, частина виробництв повністю перейде на нову електричну платформу альянсу до 2022 року.
Критична ситуація складається у Renault у Китаї, де виробник продав у 2019 році трохи менше 180 000 автомобілів, що на 17% нижче, ніж у попередньому році.
У Латинській Америці завод Renault у Кордові (Аргентина) також значно постраждав минулого року від кризи та коефіцієнт використання становив лише 14%.
У концерні складається ситуація з надлишком виробничих площ на фоні чергового циклу зміни модельного ряду і загального зниження світового ринку.
Під загрозою опинився і завод Renault у Москві. У пресі обговорюється інформація, що протягом кількох років французькі автомобілі можуть перестати випускати в столиці, а основним виробничим майданчиком стане завод у Тольятті, лінії якого також не завантажені на повну потужність. Можливо, московський завод “Рено Наша країна”, у свою чергу, повністю переїде на майданчик “GM-АвтоВАЗ” вже в 2022 році, де будуть виготовлені всі моделі на платформі B0. Московський майданчик чекає на повне закриття або переорієнтація на випуск автомобілів Nissan і Mitsubishi. Але це завіситиме від перспектив існування самого альянсу Renault-Nissan – Mitsubishi.
Звіти Nissan про роботу за 2019 рік показують ще гірші результати, у третьому фінансовому кварталі чисті збитки досягли позначки 26,1 мільярда ієн (237 мільйонів доларів), що є рекордом за останні 10 років. У нас попит на автомобілі Nissan впав на 16,3 відсотка, до 395 тисяч машин, а світові продажі впали на 8,1. Очікувати, що на тлі таких результатів японський бренд розширюватиме виробництво, гадаю, не варто. Навпаки, за інформацією Bloomberg Nissan планує скоротити додатково як мінімум 5200 робочих місць у всьому світі. Переломити ситуацію допоможе лише радикальне оновлення модельного ряду та нарощування випуску електромобілів. Але для цього потрібні інвестиції та кошти. А це замкнене коло, коли, щоб розвиватися, спочатку необхідно втиснутись і вивільнити фінанси.
Справи як всього концерну, так і Renault зокрема не дуже добре. Та й перспективи на швидке покращення ситуації поки що не передбачається. Великі надії покладаються на нового главу Лука ді Мео, який раніше очолював іспанську марку SEAT. Але він вступить на посаду лише з 1 липня 2020 року. Пауза знову не грає на руку французькому виробнику, такі очікування для прийняття серйозних рішень — велика розкіш. Сподіватимемося, що для Renault це лише початок нового етапу розвитку і далі все піде за позитивним сценарієм.
Як споживачі ми бачимо, що ці процеси затримують появу нових конкурентних моделей на нашому ринку. Дастер другого покоління запізнюється вже кілька років. Тримати частку ринку та продажу лише за рахунок застарілих Логанів довго не вдасться. Конкуренти все активніше заходять у нішу бюджетних автомобілів, пропонуючи сучасніші варіанти. Навіть найлояльніші прихильники бренду починають поглядати у бік корейських і навіть китайських виробників. Якщо ситуація не змінюватиметься, то підсумки 2020 року можуть стати з мінусовими показниками.
Давай, Renault, тримайся, у тебе ще є дуже великий капітал – це поки що лояльні до бренду покупці, які сподіваються на якісні автомобілі за доступними цінами, не підводь їх.