Чому вибрав Haval F7x 2.0л 190 к.с., відгук після року експлуатації

Китайські автомобілі – одна з найбільш обговорюваних тем, особливо актуальних останнім часом, коли ціни на нові автомобілі зростають фактично щомісяця. Багато автолюбителів замислюються про їх придбання, адже за нижчої ціни вони вже практично не відрізняються за рівнем комфорту та якості, принаймні якщо розглядати нові або майже нові екземпляри.

Сьогодні ми розповімо про новинку поточного авторинку – купе–кросовер Haval F7x. Новинкою його називаємо умовно – на сьогоднішній день автомобіль виробляється під Тулою і продається вже понад рік. Це перша публікація про цю модель на нашому каналі, оскільки достатньої кількості відгуків та об'єктивного зворотного зв'язку від власників не так багато.

Та й загалом цей автомобіль не став особливо популярним, як, можливо, розраховував виробник, хоча сімейство F7/F7x очікувано вийшло на перший рядок рейтингу продаж як по бренду Haval, так і по китайським новим автомобілям, що офіційно продаються? в цілому.

Розглянутий нами сьогодні автомобіль був куплений наприкінці 2019 року. Двигун бензиновий турбований 2.0л потужністю 190 к.с.

Раніше в експлуатації була Лада Веста Крос з роботизованою коробкою передач, 2018 р.в. тому й вирішено було змінити машину.

З чого вибирали та чому вибрали саме F7x.

Перше, що було в пріоритеті, виходячи з наявного бюджету Toyota LC Prado орієнтовно 2014 р.в.

Дивилися кілька машин, але в наявний бюджет до 1.8 млн ледь-ледь містилася 5-річка і тільки з молодшим двигуном 2.7л., 163 к.с., АКПП. Була можливість поїздити кілька днів таким автомобілем (прокат в іншому місті). Зовні за дизайном машина дуже подобається: місткість, комфорт, прохідність – але на цьому все закінчується. Машина неповоротка, по динаміці млява, при цьому бензину їсть дуже багато… загалом, за день їзди по місту та трасі сильно втомлюєшся. А інтер'єр салону всередині як на десятці – нічого немає, тільки кондиціонер та склопідйомники. Зрозуміло, що це справедливо тільки для комплектації 2.7 бензину, але старші вже будуть 6-7-8 років за ці гроші.

З огляду на те, що з Вестою негативу від водіння з “роботом” було достатньо – хотілося позитивних емоцій. Ну і не було установки купити машину на 15 років, щоби зовсім не ламалася. Від будь-якої машини втомлюєшся максимум років через 5.

Всі інші кросовери достатнього розміру, потужності і в гідній (приємній на вигляд і на дотик, з усіма потрібними опціями) комплектації – теж влазили б до бюджету тільки б.у., 2-3 роки в залежності від моделі. І в результаті прийшло розуміння, що треба купувати новий автомобіль, а в наявний бюджет містилися тільки китайські бренди. З них Haval найавторитетніший, тим більше, свій завод?. А з моделей сподобався найбільше F7x — і зовні, і всередині — зовсім не сприймається як щось другосортне і дешманське (як звикли уявляти собі Китай). В результаті F7x і був куплений.

Після покупки одразу розпочалася щоденна експлуатація. Відразу варто відзначити витрати бензину – в міській експлуатації, з урахуванням пробок, він виходить чималий: нижче на 1-й картинці витрата в незавантажений час (27 км на годину середня швидкість поїздки), а на 2-й картинці вже з урахуванням пробок – як видно, виходить понад 15 літрів на сотню.

Про переваги F7 і F7x написано і сказано багато – піар служба у Haval працює чудово. Тому поговоримо про те, що може подобатися. Загалом відразу зазначимо, що жодних жалю від покупки немає, оскільки основне завдання комфортного пересування містом машина вирішує добре.

Пробіг протягом року набіг вже понад 11500 км, було пройдено перше ТО на 10 000 км вартістю 8500 крб.

Зовнішній вигляд, звісно, ​​дуже подобається. За винятком однієї деталі в салоні – ці жовті вставки спочатку здавались оригінальними та модними, але потім стали дратувати.

Що ще дратує? Небагато – робот, що підтуплює на малих швидкостях. Хоча – читали відгуки і про DSG, і про сучасні 8-9-ступінчасті класичні АКПП – зараз це загальна проблема – мабуть, через велику кількість передач і прагнення (а точніше – вимоги) вкластися в еко-норми – коробка постійно намагається перейти нагору, через що часто виходить недолік динаміки і моменту.

Бачок омивача: врахуйте, що він дуже малого обсягу, всього 2.5-3 літри. Заправляти доведеться часто, причому ще й возити з собою залишок каністри.

Бензобак теж невеликий, близько 48-49 літрів під шийку. Для досить великого автомобіля з чималим апетитом – замало буде.

У першій же дальній поїздці стало зрозуміло, що влаштуватися на сидінні водія з комфортом не так-то просто. Насправді, так і не вдалося знайти зручне положення, щоб сидіти комфортно довгий час. У місті такої проблеми немає, поїздки не надто тривалі, і через щільний трафік хоч-не-хоч зміщуєшся трохи в процесі руху. Але у далеких поїздках відчуватиметься дискомфорт.

У плані шумоізоляції слабке місце — тонке скло та колісні арки. Чути свист вітру після 100 км.ч., чути роботу шин, вода при їзді по калюжах ітд.

USB на лобовому склі 5 вольт, але більшість універсальних пристроїв виду “радар+регистратор” потрібно 12 вольт, тобто. виходить, що цей usb за фактом марний.

Налаштування клімату через дисплей – суб'єктивно не надто зручне рішення. Рекомендуємо обов'язково спробувати на тест драйві, щоб бути готовим до цього. Дисплей не найкращої якості – бликує і недостатня чіткість огляду, знову ж таки суб'єктивно.

З неприємностей з'явився тільки писк колодок спереду, і через що — незрозуміло: зазвичай пищать з нововведення, а потім приробляються, а тут почали пищати через кілька місяців. Дилер не знає що робити або робить вигляд, що не знає — відправив запит китайцям. Можливо, підклинює супорт і треба банально змастити, але без санкцій цю роботу їм не оплатять, от і морозяться. В іншому все добре – повторимося, машина в цілому радує.